Зоряні королі - Страница 47

— Вони відходять, як наказував Гірон! — Скрикнув Хелл Беррел. — Але половину флоту баронів, певно, тепер знищено!

Валь Марланн, капітан «Етне», був схожий на тигра у клітці, коли ходив між стерео.

— Погляньте, що відбувається з головним флотом Гірона, який відходить від Рігеля! — хрипко промовив він. — Вони б’ють його без усякого жалю. Наші втрати мають бути величезними!

Стерео, на яке він дивився, показало Ґордону такий самий, але значно більший вихор іскор, що відступав на захід від Рігеля.

Він подумав тупо, що не повинен дивитися на цю жахливу битву. Вона може надто потрясти його. А йому тепер потрібно залишатися холодним.

— Як скоро ми зійдемося з флотом Гірона і баронами? — крикнув він Валь Марланну.

— Годин за дванадцять, не менше, — відповів той. І тільки Богу відомо, скільки на той час залишиться кораблів, здатних приєднатися до нас!

— Чорти б взяли Шорр Кана і його фанатиків! — вигукнув Хелл, вугласте обличчя якого почервоніло від ярості. — Всі ці роки вони таємно будували кораблі і вигадували нову зброю для цієї битви!

Ґордон перейшов каюту і повернувся до панелі Руйнівника. У тисячний раз подумки він повторив інструкції з розв’язання його жахливої сили.

— Але що зробить ця сила, коли я розв’яжу її? — знову запитав він себе. — Чи діє вона як гігантський промінь смерті або як зона знищення матерії?

Марні роздуми! Малоймовірно, щоб все це було так. Будь це так, Бренн Бір не залишив би своїм нащадкам урочистого застереження, що вона може знищити Галактику.

Години страшної напруги минали, поки «Етне» з супутниками наближалася до місця страшної битви. З кожною годиною становище імперського флоту погіршувалося. Гірон, відступаючи на північний захід для з’єднання з пошарпаним флотом Геркулесового Роя, зустрівся нарешті з флотами Ліри, Полярної і Лебедя поблизу туманності Ведмедиці. Там імперський адмірал повернувся до армади Ліґи і протягом двох годин люто бився всередині туманності.

Потім Ґордон почув команду Гірона. Наказ, кодований «врозтіч», як і всі сигнали флоту, пролунав у їх власних стерео.

— Капітан Сандрелл, дивізія Ліри, — вийти з туманності! Ворог намагається прорватися між вами і дивізією Лебедя.

Адмірал Ліри відповів відчайдушно:

— їх «привиди» зібралися біля голови нашої колони. Але я…

Передача раптом перервалася, стерео потемніли. Ґордон чув, як Гірон марно викликає Сандрелла, не отримуючи відповіді.

— Ось так відбувається знову і знову! — шалено крикнув Хелл. — Імперський корабель повідомляє про «привидів», потім його передача раптом переривається, і корабель мовчить!

— Нова зброя Шорр Кана, — проскреготав Валь Марланн. — Якби тільки знати, що це таке!

Ґордон згадав раптом, що сказав йому Шорр Кан, вихваляючись на Талларні: «…вона може вразити будь-який ворожий корабель зсередини!»

Ґордон повторив ці слова іншим і додав:

— Можливо, я з’їхав з глузду, але мені здається, що єдиний шлях до цього — це направити якийсь силовий промінь у корабель за його власним стереопромінем. Кожен знищений корабель передавав щось по стерео!

— Хелл, це цілком можливо! — скрикнув Валь Марланн. — Якщо вони зможуть включитися у наші стерео і використати їх як несучі промені… — Він підскочив до стерео, квапливо викликав Гірона і повідомив йому про свої здогади.

— Якщо ви застосуєте передачу нерегулярними порціями, то це допоможе боротися з їх новою зброєю, — додав Валь Марланн. — Вони не зможуть вчасно включатися в наш промінь. І приготуйте глушники у стереокаютах на випадок, якщо все ж прорвуться. Гірон розуміюче кивнув:

— Спробуємо. Я накажу всім нашим спершу записувати свої повідомлення, а потім передавати їх, стискаючи у короткий імпульс.

Валь Марланн поставив біля стерео людей з «глушниками» — генераторами екрануючих електричних полів, здатних нейтралізувати небезпечні випромінювання.

Імперські кораблі вже виконували наказ і тепер ніби вистрілювали свої передачі.

— Допомагає — тепер наші кораблі виходять з ладу набагато рідше! — доповів Гірон. — Але нам сильно дісталося, а флот баронів майже знищено. Чи потрібно нам відходити до Роя?

— Ні! — крикнув Ґордон. — Ми не можемо застосувати Руйнівника всередині Роя. Ми повинні тримати їх біля Денеба.

— Спробуємо, — похмуро заявив Гірон. — Але якщо ви не з’явитеся у найближчі чотири години, від нас залишиться небагато.

— Чотири години? — зойкнув Валь Марланн. — Не знаю, чи ми зможемо. Турбіни «Етне» працюють з перевантаженням.

Коли маленька ескадрилья попрямувала на південь, до білого маяка Денеба, то велика битва на схід від цієї зірки вже відсувалася до неї.

Смертельний танець палаючих кораблів неухильно просувався на захід у просторах Галактики. З півдня рухалися залишки відважного флоту баронів на з’єднання з флотами Імперії і королівств.

Армагеддон Галактики! Тепер обидва флоти Хмари з’єднувалися на сході і поспішали у останню нищівну атаку.

Ґордон бачив у телестерео і на екранах радарів, що «Етне» вже майже наблизилася до цієї великої битви.

— Ще півгодини. Ми встигнемо, встигнемо! — пробурмотів Валь Марланн крізь зціплені зуби.

Спостерігач у головного радара раптом скрикнув:

— «Привиди» ліворуч!

Все сталося так швидко, що Джон Ґордон був приголомшений. Щойно він помітив на екрані радара крейсери-«привиди», як простір ліворуч освітився титанічним спалахом.

— Один з нашого ескорту загинув! — скрикнув Хелл Беррел.