Зоряні королі - Страница 4

Ґордон кивнув.

— Здається, я розумію. Це як англійська демократія нашого часу. Там теж є своя королева.

— Щодо війн, — продовжував Вель Квен, — то з ними на Землі було покінчено. Ми знаємо це з історії. Мир і процвітання дозволили здійснити перші міжзоряні перельоти. Але нинішні зоряні королівства роз’єднані, як колись земні народи. Ми намагаємося їх об’єднати…

Вель Квен підійшов до стіни і торкнувся вимикача. У повітрі виникла об’ємна карта Галактики — дископодібний рій блискучих іскор. Кожна була зіркою, їх кількість вражала. Туманності, комети, темні хмари — все було на цій галактичній карті. Зображення складалося з багатьох частин, виділених кольором.

— Кольорові області — це зоряні королівства, — пояснив Вель Квен. — Як бачите, найбільша з них — зелена зона Середньо-Галактичної Імперії— включає у себе всю північ і центр Галактики. Сонце і Земля знаходяться на крайній півночі, біля диких прикордонних систем Маркізатів Зовнішнього Космосу. Невелика пурпурна зона на південь від Імперії — це баронство Геркулеса, барони яких правлять незалежними світами Скупчення Геркулеса. На північний захід лежить королівство Фомальгаут, південніше — королівства Ліри, Лебедя, Полярної та інших сузір’їв, здебільшого союзних Імперій. А зірки і планети, занурені у вічний морок чорної хмари на південному сході, утворюють Ліґу Темних Світів. Це найсильніший ворог Імперії.

Арн Аббас давно вже намагається переконати зоряні королівства об’єднатися і покінчити з ворожнечею та війнами. Але диктатор Ліґи Шорр Кон інтригує проти цієї політики, розпалюючи у дрібних королівствах сепаратистські настрої.

Почуте вразило Джона Ґордона, людину XX століття.

Він приголомшено дивився на карту. Вель Квен продовжував:

— Я навчу вас користуватися думкозаписами, і тоді ви зможете самостійно вивчити нашу історію.

У наступні дні, поглиблюючи знання мови, Ґордон вивчав також історію світу за минулі 2 тисячі століть. Касети думкозаписів розгортали перед ним епічну сагу завоювання зірок.

Видатні подвиги, жахливі катастрофи у космічних хмарах і туманностях, жорстокі сутички з чужим нелюдським розумом… Земля була дуже маленькою і далекою, щоб керувати зростаючими володіннями людини. У зоряних системах виникали свої уряди, які дали початок нинішнім королівствам. Так виникла і велика Середньо-Галактична Імперія, якою тепер правив Арн Аббас.

— Вам, ймовірно, хочеться побачити побільше, перш ніж ви повернетеся до свого часу, — сказав одного разу Вель Квен. — Для початку я хочу показати, як виглядає тепер ваша Земля. Станьте-но на цю пластину.

Він стояв на великому кварцовому диску, одному з двох, вмонтованих у підлогу. Ґордон нерішуче став поряд.

— Це телестерео. Воно діє практично миттєво на будь-якій відстані, — пояснив Вель Квен і поклав палець на перемикач.

— Ньюар — найбільше місто Землі. Правда, воно набагато скромніше багатьох зоряних столиць…

І раптом Ґордон опинився зовсім у іншому місці. Він знав, що знаходиться у лабораторії, але одночасно стояв на такому ж кварцовому диску, на вершині іншої вежі, теж дуже високої, і під ним стелилося величезне прекрасне місто. Кругом біліли терасовані піраміди. На терасах квітли сади. Подекуди з зелені виступали барвисті альтанки, під деревами гуляли люди. Далеко на обрії виднівся космопорт, там рядами стояли зорельоти. Серед них височіло кілька масивних, грізного вигляду бойових кораблів, прикрашених зображенням комети — емблемою Імперії.

Вель Квен переключився на інший стереоприймач у Ньюарку. Ґордон мигцем побачив місто зсередини — зали і коридори, квартири і цехи, гігантські підземні атомно-енергетичні станції. Раптом вся ця картина зникла. Вимкнувши телестерео, Вель кинувся до вікна.

— Корабель! — скрикнув він. — Не розумію. Кораблі тут ніколи не приземляються!

Ґордон почув гул і побачив продовгуватий, стрункий, сяючий апарат, що швидко спускався до одинокої вежі. Вель Квен не приховував тривоги.

— Це бойовий корабель, крейсер-розвідник, але на ньому немає емблеми. Тут щось не так!

Блискучий корабель уже спустився на плато, за чверть милі від вежі. Одразу відчинилися люки, звідки вибігло десятка два людей у сірих мундирах і шоломах, з довгоствольними пістолетами в руках.

— Це форма Імперії, але їх не повинно бути тут… — На зморшкуватому обличчі Вель Квена читалося здивування і тривога. — Треба повідомити Ньюар!

Та тільки-но він повернувся до телестерео, як знизу почувся гучний тріск. — Вони ламають двері! — скрикнув Вель Квен. — Швидше! Джон Ґордон, беріть…

Ґордон так і не дізнався, що хотів сказати йому Вель Квен, бо у цей момент нападники увірвалися до кімнати. Виглядали вони дивно. Обличчя їх були безбарвні, неприродньо бліді.

— Солдати Ліґи! — скрикнув Вель Квен і кинувся до телестерео. Ватажок нападників підняв свій довгий, тонкий пістолет. Звідти вилетіла крихітна кулька, яка вп’ялася у спину Вель Квена і вибухнула. Старий упав як підкошений. Ґордон, занімілий було від подиву, з лютим криком кинувся вперед. Один із солдатів підняв пістолет.

— Не стріляти, це Зарт Арн! — крикнув офіцер, який застрелив Вель Квена. — Взяти живим!

Ґордон поцілив кулаком комусь у обличчя, але його вже схопили та скрутили руки за спиною. Він виявився настільки ж безпорадним, як розлючена дитина.

— Принц Зарт, — квапливо звернувся до нього блідий офіцер. — Мені шкода, що так вийшло з вашим колегою, але він збирався викликати допомогу, а про нашу появу тут ніхто не повинен знати. Вам особисто ніщо не загрожує. Ми прибули, щоб доставити вас до нашого вождя.